середа, 11 листопада 2020 р.

Текст ХХ-го ювілейного радіодиктанту.

ВИКЛИКИ КНИЖКОВОЇ ЕРИ

Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: «Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?» Але коли Джоан Ролінґ написала «Гаррі Поттера» і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.

Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, — бо як інакше вдалося б це зробити?

Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ «енелятка» — з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.

Але й це не страшно: головне — читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки — це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.

понеділок, 9 листопада 2020 р.

З днем української писемности і мови!

 Традиційно 9 листопада Україна  святкує День української писемности і мови. Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.

За православним календарем - це день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця - письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського"

Цьогоріч українці написали 20-ий ювілейний радіодиктант. Текст для ювілейного радіодиктанту написав відомий письменник і видавець Іван Малкович. Науковим консультантом стала доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко. Прочитала диктант актриса Рима Зюбіна. 
 
Щиро вітаю всіх свідомих українців з Днем української писемности і мови. Нехай цей день згуртує усіх, хто любить і плекає рідну мову!!!





пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Сьогодні святкуємо 209 років з дня народження Маркіяна Шашкевича


Разом, разом, хто сил має,

Гоніть з Русі мраки тьмаві;

Зависть най нас не спиняє!

Разом к світлу, други жваві!!

(Маркіян Шашкевич)


209 років тому, 6 листопада 1811 року, народився Маркіян Шашкевич -- Апостол українського слова, перший лірик передшевченківської доби, речник відродження західноукраїнських земель, зачинатель нової української історії в Галичині, співтворець «Руської трійці».


Маркіян був чоловік середнього зросту, щуплий, але меткий, волосе ясно-русе, очі сині, тужнії, носик невеличкий, кінчастий, лице худощаве виражало якусь тугу і болість. Сам був м’якого, доброго серця, в товаристві дотепний і забавний, показував себе веселим і шаловливим. Лиш коли розговорився за русчину, народність, за рідний язик, родиму словесність і пр., тоді показалася вся сильна душа єго, котра в тім слабовитім тілі жила, очі блиснули живостю і якимсь святим вотхновенням, чоло трохи приморщилося і лице набрало якоїсь грізної поваги; говорив сердечно, сильно переконував, бо му з серця ішло, він цілий тим духом жив і віддихав (Яків Головацький, зі спогадів).

Шашкевич був середнього росту, тонкою будови і м'ягеньких рис лиця. Синє і сумнеє око, юно русе волосся і ніжність постави надали його подобі щось дівочого. Високе його чоло було уже в молоді роки пописане плужком глибоких думок... На лиці одбивалась якась-то тужливість і терпіння... (Микола Устиянович, зі спогадів).

В Галичині перший Маркіян Шашкевич ударив палицею Мойсея у зледенілу скалу зціплених народних чувств. І бризнула струя живого слова і живої народної літератури (Наталя Кобринська, 1898).

Своїм запалом і глибоким переконанням він з'єднував собі всіх, будив у них духа і захоплення для високих поривів. Очі світилися, мов іскри, і лице сяло надхненням, чоло морщилося і набирало грізної поваги, коли молодий апостол став проповідувати свої ідеї... (митрополит Йосип Сліпий, 1943).



пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

Книга про Василя Стуса і чому її заборонив суд?

 Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда». У цій книжці зібрано документи з шеститомної кримінальної справи, яка зберігається на полицях колишнього архіву КДБ УРСР у Києві (нині — Галузевий державний архів СБУ). Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагавс

я врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за ґратами політичної зони на Уралі? До матеріалів 1980 року ми додали кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув'язнення та загибелі одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ століття. У книжці вміщено архівні документи зі справи Василя Стуса (протоколи обшуків, допитів, листи, статті і т. д.), фотографії, статті Вахтанга Кіпіані, а також відомих дисидентів — Василя Овсієнка, Леоніда Бородіна. Додано останні прижиттєві нотатки Стуса — «З таборового зошита», таємно передані з табору на волю. Передмова Вахтанга Кіпіані.

              
У серпні 2019 року проросійський політик, нині народний депутат від партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук подав позов проти Кіпіані, видавництва Vivat та друкарні "Юнісофт", де друкувалася книжка "Справа Василя Стуса". Перше організаційне засідання у цій справі відбулося в Дарницькому суді Києва у жовтні минулого року. Проте Медведчук просить суд визнати недостовірними окремі цитати, бо вважає їх оціночними судженнями автора. Серед них: "розпинав поета (мається на увазі Стуса. - Ред.), - призначений державою адвокат Медведчук", "шістка комуністичної системи Медведчук", "Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання", "він (мається на увазі Медведчук. - Ред.) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?",  "Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи (…). Боявся КДБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?"

Медведчука ці цитати обурили. "Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди і буду робити в майбутньому", -заявив він.

Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса».

Зокрема, суд вирішив визнати «недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права Віктора Медведчука на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації» інформацію, поширену в кількох розділах книжки «Справа Василя Стуса».

«Зобов’язати Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів «Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Медведчука. Заборонити Кіпіані і видавництву Vivat розповсюджувати надрукований тираж книжки «Справа Василя Стуса» і подальше його тиражування до усунення порушення особистого немайнового права Медведчука», – оголосила суддя.

Таким чином, книгу про Василя Стуса було заборонено у часи незалежної і вільної України. А Василь Стус отримав нове літературно-соціальне прізвисько - "Заборонений двічі"

День вишиванки у Золочівському фаховому коледжі ЛНАУ!

  «Я душу одягну у вишиванку!» ⠀ Що найближче серцю справжньому українцеві? Звичайно, це барвиста, надзвичайно красива і рідна вишиванка. ...